Про що насправді розповідає наше обличчя?

Наше обличчя – привабливе або ні – це не лише частина зовнішності, за якою нас зазвичай впізнають. Як виявив кореспондент BBC Future, форма, розмір і навіть колір обличчя несе важливу інформацію про характер, здоров'я та сексуальність людини.

Ви напевно думаєте, що великі філософи минулого намагались проникнути в глибини нашої душі. Втім, стародавні грецькі мислителі надавали значну увагу й зовнішності людини. Аристотель і його послідовники склали низку ознак, за якими можна було визначити, як зовнішність відображає дух людини.

"М'яке волосся свідчить про боягузтво, а грубе – про мужність", – вважали греки. Ознакою нахабства, зазначається в трактаті, безперечно є "світлі, широко відкриті очі з важкими, трохи запаленими повіками", а широкий ніс свідчить про лінивий характер, як у худоби.

Власникам чуттєвих м'ясистих губ пощастило трохи більше. На думку філософів, вони просто дурні, "як осли", у той час як тонкі вуста – є ознакою гордості, як у левів.

"Не по виду суди, а по справах гляди" вчить нас народна мудрість сьогодні. І хоча в цьому є певний сенс, психологи кажуть, що обличчя – це вікно у наші найглибші таємниці. Навіть якщо вираз вашого обличчя незворушний, як у шпигуна, його риси можуть багато розповісти про вашу особистість, здоров'я та інтелект.

Вольове підборіддя

Ідея полягає в тому, що біологічні особливості організму – гени та рівень гормонів – впливають на формування нашої зовнішності під час росту, і ті ж самі механізми також формують наш характер", – пояснює Кармен Лефевр з Університету Нортумбрії.

Вчена, приміром, виявила, що кісткова будова обличчя – чи є воно відносно коротким та широким, або довгим і вузьким – залежить від рівня тестостерону. Чим він вищий, тим ширше обличчя у людини, як правило, з великими вилицями, а її характер – більш напористий та агресивний.

Зв'язок між формою обличчя та схильністю домінувати на диво поширений: від мавп-капуцинів – чим ширше обличчя, тим більш високий ранг в ієрархії групи вони займають – до професійних футболістів.

Дослідниця з Колорадського університету у Боулдері Кейт Велкер визначила під час Чемпіонату світу 2010 року, що кількість фолів серед півзахисників та кількість голів, забитих нападниками, залежали від співвідношення ширини і висоти обличчя футболістів.

(Щоби самостійно обчислити цей коефіцієнт, порівняйте ширину обличчя від вуха до вуха з його висотою від верхніх повік до верхньої губи. Середній показник зазвичай дорівнює 2, у - Авраама Лінкольна він складав 1,93).

Цей коефіцієнт може також свідчити про схильність до політики. Так, за допомогою добровольців, які визначали психологічні риси колишніх президентів США, Кармен Лефевр виявила, що форма обличчя відображає амбіції та харизму. Приміром, Джон Кеннеді мав ширше обличчя, ніж американський лідер XIX століття Честер Артур.

Втім, очевидно, що подібні дослідження історичних особистостей треба сприймати зі здоровою часткою скептицизму, адже інші риси, такі як співпраця та інтелект, не меншою мірою важливі для успіху.

Пухкі щоки

Очевидно, що обличчя містить також ознаки здоров'я людини та її медичної історії. Втім, точність цих показників не може не дивувати. Кількість підшкірного жиру на обличчі є, наприклад, більш точним показником фізичної форми, ніж індекс маси тіла.

Ті, в кого обличчя більш тонке, рідше хворіють інфекційними захворюваннями і легше переносять інфекцію, якщо вона таки трапилась. Щасливі власники тонких рис також менш схильні до депресії і тривоги, ймовірно, тому, що психічне здоров'я часто пов'язане з фізичним самопочуттям.

Хіба округлість щік і справді може свідчити про здоров'я людини? Вчений Бенедикт Джонс з Університету в Глазго пояснює це новим розумінням ролі жиру в організмі.

"Наскільки міцне здоров'я у людини, залежить не від кількості жиру в її організмі, а від місць, в яких він накопичується", – зазначає вчений. Люди з грушоподібними фігурами – важкими навколо стегон та заду і стрункішими в плечах – як правило, здоровіші, ніж люди з типом фігури "яблуко", в яких жир накопичується в основному навколо живота.

Це пояснюється тим, що підшкірна жирова тканина біля грудей виробляє запальні молекули, які завдають шкоди внутрішнім органам. Можливо, повне обличчя відображає жирові відкладення в більш шкідливих областях, говорить Бенедикт Джонс. А можливо жир на обличчі і сам по себе несе загрозу.

Крім цих явних рис, тонкі відмінності в кольорі шкіри також можуть свідчити про секрети нашого здоров'я. Вчені Джонс і Лефевр підкреслюють, що мова йде не про расові відмінності в кольорі, але про ледь помітні відтінки, які можуть відображати різний спосіб життя.

Ті, в кого шкіра обличчя ледь жовтуватого, золотистого тону, зазвичай мають міцніше здоров'я. Пігменти, які відповідають за цей відтінок, називаються каротиноїди, вони містяться переважно в помаранчевих і червоних фруктах та овочах.

Каротиноїди зміцнюють імунну систему, каже Кармен Лефевр. "Коли ми з'їли їх достатню кількість, вони потрапляють в шкіру і надають їй жовтуватий відтінок. Це свідчить про те, що організм не використав їх для боротьби з хворобою".

Здорове сяяння шкіри додає нам фізичної привабливості, значно більше ніж результат походу у студію засмаги.

Рум'янець, в свою чергу, є ознакою хорошої циркуляції крові, якій сприяє активний спосіб життя, а також здатності жінки до народження дітей. Бенедикт Джонс виявив, що у фертильний період менструального циклу щоки жінок трохи рожевіші, можливо тому, що жіночий статевий гормон естрадіол трохи розширює кровоносні судини.

Безліч крихітних змін у зовнішності і поведінці жінки роблять її більш привабливою у той період, коли вона здатна завагітніти.

Розумний вигляд

Як зазначає Бенедикт Джонс, ці речі доволі очевидні, але ми не швидко розкрили їх. Принаймні, ці знання допомагають відновити репутацію науки "фізіогноміки", яка з часів Аристотеля вважалась шарлатанською.

Король Генріх VIII Тюдор скептично ставився до цієї науки, і навіть заборонив цим професорам-шарлатанам заробляти на ній. На початку XX століття фізіогноміку знову заборонили разом з френологією – псевдонаукою, яка запевняла, що форма черепа людини визначає його поведінку.

Але тепер, коли фізіогноміка переживає відродження, наші селфі можуть багато чого розповісти про нашу особистість. Дивним чином, ми вміємо доволі чітко визначати інтелект людини за її зовнішністю, хоча не дуже ясно, які саме риси обличчя свідчать про розум. Очевидно, що мова йде не про окуляри.

Деякі дослідники вивчають так званий феномен "гей-радару", завдяки якому ми здатні у частку секунди визначити сексуальну орієнтацію людини, навіть коли в неї немає стереотипних ознак гомосексуальності. Так і залишається загадкою, на основі яких ознак зовнішності ми робимо ці висновки. Подальше дослідження, можливо, знайдуть пояснення цьому явищу.

Цікаво було би також дослідити, як риси характеру, спосіб життя і зовнішність впливають одне на одного з плином часу.

В одному дослідженні вчені намагалися з'ясувати, як змінюється характер і зовнішність людини впродовж життя з 1930-х до 1990-х років. Вчені з'ясували, що чоловіки з дуже моложавою зовнішністю, яка заважала їм виглядати більш впливово в юності, з роками ставали більш наполегливими, вочевидь тому, що вони навчилися компенсувати поведінкою враження, яке справляла їхня зовнішність.

Ще більше вражає той факт, що вчені знайшли наукові докази ефекту "Портрету Доріана Грея", коли старіння обличчя починає відображати певні риси особистості, які не були помітні в молодості.

Привабливість жінок з веселим, товариським характером поступово зростала з підліткового віку до 30 років, і у 50 вони виглядали більш привабливими, ніж їхні ровесниці, які були гарнішими в юності, але мали менш приємний характер. Можливо, що вони просто вміють правильно підкреслити свої найкращі риси, а їхня внутрішня впевненість у собі відображається на обличчі.

Зрештою, наша зовнішність – це значно більше, ніж структура кісток і тон шкіри, як нещодавно довело одне цікаве дослідження. Вчені попросили учасників експерименту одягти свій улюблений одяг і сфотографувати своє обличчя. І хоча одяг не попав у кадр, неупереджене журі визнало учасників в улюблених нарядах більш привабливими, ніж інших.

Результати експерименту вражають ще й тому, що на портретах його учасники мали нейтральний вираз обличчя, але їхня впевненість у собі все одно була помітна.

Наші обличчя не є простим результатом біології. Звісно, ми не можемо змінити наші гени або гормони, але завдяки розвитку особистості і почуття власної гідності, наше обличчя починає випромінювати дещо більш важливе.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20150312-what-the-face-betrays-about-you" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Future</caption><url href="http://www.bbc.com/future" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>