Найбарвистіші будинки у світі: навіщо їх так розмалювали

Люди використовують колір, щоб дарувати радість, уже сотні тисяч років. Ще неандертальці прикрашали стіни печер природними пігментами. На зміну цим першим спробам прийшли багатобарвні храми стародавнього Єгипту й Греції та споруди з різнокольорового мармуру часів стародавнього Риму.

У всі епохи, хоч би куди ви глянули, колір завжди був у центрі уваги.

Архітектори з багатою уявою вже давно використовують колір, щоб надати своїм творінням особливої ​​виразності.

Він відігравав ключову роль у вітражах середньовічних храмів, а також у розписах стель і стін епохи італійського Відродження. Він також став невід'ємною частиною яскравих, сяючих поверхонь кінця XX та XXI століть — зокрема, в оформленні входу-куба до Центру Помпіду в Малазі, створеного Даніелем Бюреном (на фото вище), що являє собою справжню симфонію кольору та світла.

Колір — це "вирішальний елемент, що підносить будівлю до недосяжних інакше висот емоційного резонансу та захвату", — стверджують дизайнер Адам Натаніель Фурман і авторка Кейт Мазаде у своїй книзі Chromatic Architecture – the Craft of Colour in Design ("Хроматична архітектура: мистецтво кольору в дизайні").

Познайомтеся із вісьмома яскравими спорудами із цієї нової книги. Ці виразні будівлі закликають архітекторів сміливіше й натхненніше працювати з кольором, а нас — відкрити очі на те, які можливості він здатний відкривати.

1. Храм Шрі Ранганатха Свамі, Тамілнад, Індія

Індійський штат Тамілнад, розташований на півдні країни, відомий своєю давньою традицією використання кольорів. Будівництво цього храму розпочалося ще в I столітті н. е. і тривало за часів правління багатьох династій аж до кінця XX століття. У результаті постала одна з найбільших у світі релігійних споруд, що займає площу понад 60 гектарів.

Комплекс оточує 21 вхідна брама — гопурам, — чиї об'ємні елементи оздоблені яскравими барвами.

"Це місце сповнене надзвичайно насиченого духовного життя, що яскраво й відчутно проявляється завдяки майстерному використанню кольорів. Вони наче виривають відвідувачів і вірян із буденності, занурюючи їх у світ споглядання та захоплення", — розповідає Фурман в інтерв'ю BBC.

2. Каталонський палац музики, Барселона, Іспанія

Вигляд цього концертного залу, зведеного 1908 року, став уособленням Каталонії — іспанського регіону, що у той час вирізнявся стрімкою індустріалізацією, багатством і самобутньою культурою.

В архітектурному рішенні, розробленому Луїсом Доменек-і-Монтанером, поєдналися елементи модерну, романського стилю та неоготики, а також мавританські мотиви й валенсійські традиції.

На думку Фурмана, кожен елемент Палау сповнений символізму й органічно вписався б у казковий ліс.

"Кожен камінь, балясина, арка, колона й капітель, настінний світильник чи дверна ручка — усе це насичене кольорами й декоративними формами, що наче за помахом чарівної палички вдихають у них життя", — зазначає він.

3. Будівля "Гардіан", Детройт, штат Мічиган, США

Місцеві жителі називають цю офісну будівлю 1929 року, спроєктовану Віртом К. Роулендом, "Собором фінансів". Це також один із найвизначніших у світі хмарочосів у стилі ар-деко.

"Роуленд використовував тут колір, щоб продемонструвати високу майстерність ремісників із регіону Великих озер у США на початку XX століття", — розповідає BBC Мазад.

Зовні будівля оздоблена майже двома мільйонами цеглин і теракотових плиток із помаранчевим відтінком. Тим часом усередині, у головному вестибюлі, височіє склепінчаста стеля заввишки у три поверхи, вкрита "клаптиковим візерунком" із плитки основних кольорів.

"Ця будівля стала сміливим свідченням комерційного успіху Детройта того часу і сьогодні слугує яскравим нагадуванням про нього", — додає вона.

4. Універмаг De Bijenkorf, Ейндговен, Нідерланди

Кажуть, що італійський архітектор, дизайнер і художник Джо Понті черпав натхнення для цього проєкту 1969 року в пишному, розмаїтому візерунку нідерландських полів, які він побачив із вікна літака.

Надати привабливості цій величезній будівлі без вікон могло б стати складним завданням для багатьох архітекторів, але не для Понті — майстра, який зробив не менш вагомий внесок у розвиток модернізму, ніж Ле Корбюзьє чи Міс ван дер Рое.

Він перетворив її на "величезне, осяйне поле смарагдового дива", — зазначає Ферман. І тим самим "перетворив типовий для тієї епохи кошмарний глухий бетонний фасад на справжній шедевр сучасного мистецтва для міста".

5. Лофти Reversible Destiny, Токіо, Японія

Цей проєкт орендного житла 2005 року було створено на честь Гелен Келлер — американської письменниці та захисниці прав людей з інвалідністю.

У книжці дев'ять лофтів, спроєктованих Шусаку Аракавою та Мадлен Гінз, описано як футуристичний колаж із яскравих циліндрів, прямокутних паралелепіпедів, сфер і сучасних архітектурних елементів. Вони утворюють цілісне, всеосяжне й альтернативне житлове середовище, де кожна поверхня та деталь інтер'єру пульсують насиченими барвами.

Художник Аракава та поетеса Гінз прагнули, щоб обрана ними кольорова гама виводила мешканців зі стану звичної рівноваги.

"Вони вірили: якщо середовище спонукатиме людей відмовитися від малорухливого домашнього способу життя, це допоможе їм жити довше", — пояснює Мазад.

Автори поєднали хвилясті підлоги зі сферичними кімнатами й оздобили їх у кольорах, що створюють радикальне сенсорне перевантаження — і все це заради блага мешканців, додає вона.

6. Сміттєспалювальний завод "Майшіма", Осака, Японія

Австрійський художник і архітектор Фріденсрайх Гундертвассер помер у 2000 році — за рік до завершення будівництва його споруди. Він був відомий тим, що відкидав пласку одноманітність модернізму й обстоював ідею архітектури як організму, що постійно розвивається, а не як машини для виконання вузько визначених функцій.

На думку Гундертвассера, це стосувалося як житлових, так і промислових будівель. Сміттєспалювальний завод "Майшіма" нагадує химерний замок, і його часто плутають із розташованим неподалік парком розваг. Жовті смуги, що виглядають так, ніби їх намалювали від руки, наче стікають по низьких частинах будівлі, тоді як висока циліндрична вежа оздоблена такими ж смугами, але червоного кольору. Усі споруди комплексу, включно з консольним елементом, спираються на масивні заокруглені опори, декоровані кольоровими блоками.

Кожен елемент цієї споруди — це виклик усталеним нормам, каже Мазад. "Сміттєпереробний завод із димарем кольору морської хвилі, стінами в шахівницю та смугами соняшникового й яскраво-червоного кольорів — хіба це не справжній бунт?"

7. Центральна бібліотека, Леганес, Іспанія

Ця публічна бібліотека та муніципальний архів, спроєктовані бюро BN Asociados Arquitectos і зведені у 2019 році, є візуальною метафорою свого наповнення. Округлий фасад, оздоблений великоформатними керамічними елементами пастельних відтінків, що повторюють вигини будівлі, наочно демонструє місцевим жителям багатство та розмаїття книжкових фондів, розміщених усередині.

Таке архітектурне рішення також формує нову знакову споруду в районі Мадрида, якому бракувало культурних орієнтирів.

"Коли сонячне світло ковзає по рельєфній кераміці, м'які пастельні тони й матова фактура створюють ефект, що нагадує папір", — зазначає Мазад.

8. Кройдонська колонада, Лондон, Велика Британія

Ця 50-метрова пішохідна зона в місті Кройдон, що не вирізняється вишуканою архітектурою, складається з 16 велетенських колон і двох масивних стін. Споруда, створена Адамом Натаніелем Фурманом у 2023 році, оздоблена тисячами об'ємних порцелянових плиток ручної роботи. Кожна з них вкрита насиченою, густою та напівпрозорою глазур'ю: біля основи переважає глибокий синій колір морських глибин, що поступово переходить у кремово-білий у верхній частині.

Мета цього проєкту — привнести яскраві архітектурні акценти, навіяні різними епохами та регіонами, до залізничної станції Іст-Кройдон.

"Колір занурює перехожого в багате, чуттєве середовище. Він нагадує про тисячолітню традицію використання синьо-білої архітектурної кераміки в монументальних спорудах по всьому світу — від Стародавнього Єгипту, Португалії, Туреччини, Ірану часів династії Сефевідів і Вавилона до багатьох інших місць", — зазначає автор проєкту Фурман.