Сексуальне насильство і жінки як приманка: як працює проросійська пропаганда у Telegram

Попередження: Цей текст містить інформацію, яка може засмутити.

Коли Кеті Лешкашелі, грузинська медикиня, яка служила ЗСУ, повернулася з фронту приблизно три роки тому, її телефон не переставав дзвонити.

Друзі та родичі хотіли знати, чи все з нею гаразд. Вони бачили дописи в Telegram, де писали, що її захопили в полон і зґвалтували.

"Я дізналася, що з'явилося відео, в якому стверджувалося, нібито мене та ще кількох дівчат захопили в полон. Там було посилання на Telegram-канал, де нібито показували, як нас "карають", - розповіла вона BBC.

На фото вона впізнала себе. Це була її власна фотографія у військовій формі, зроблена кілька років тому в Авдіївці, місті на сході України, яке нині перебуває під російською окупацією.

"Про мене написали різні жахіття, - каже вона, - Це дуже злить. Але я нічого не можу з цим зробити".

Допис про Кеті був частиною величезної мережі фейкових рекламних повідомлень у Telegram. У цих постах йшлося, що жінок з України нібито взяли в полон і зґвалтували. Там обіцяли відео цього процесу, щоб заманити користувачів на проросійські канали.

BBC з'ясувала, що в цій клікбейт-кампанії використали фото понад 20 реальних жінок, багато з них служать або раніше служили в українській армії. Ми поговорили із сімома з них.

Як працювала схема

Починаючи з лютого 2022 року у різних проросійських Telegram-каналах почали з'явилися тисячі дописів з обіцянками показати відео, де нібито ґвалтують і страчують українських жінок-військовополонених.

Telegram є месенджером, у якому користувачі можуть приєднуватися до великих каналів або груп для поширення та обговорення контенту. Дописи в цих спільнотах часто містять рекламу з посиланнями на інші канали, закриті групи або зовнішні сайти.

Це ідеальне середовище для нарощування аудиторії, адже Telegram є найпопулярнішим месенджером у Росії.

Водночас для українців у 2025 році він був одним із головних джерел новин, згідно із загальнонаціональним опитуванням.

Використовуючи аналітичні інструменти для пошуку повторюваних фраз і вигаданих імен, які фігурували в таких Telegram-дописах, BBC виявила понад 6 500 постів з образами жінок і з обіцянками відео про сексуальне насильство.

Їх розмістили приблизно у 1700 невеликих каналах різної тематики: від контенту "18+ до провоєнних спільнот, фінансових каналів і сторінок із мемами.

Загалом ці дописи набрали понад 65 мільйонів переглядів. Більшість із них побудовані за однаковою схемою: у постах використали справжні фотографії реальних жінок, стверджуючи, що вони потрапили в полон і, що з них знущались, застосовували сексуальне насильство. Сюди ж додавали посилання, яке нібито вело до відео цього процесу.

Це була навмисна шокуюча тактика. Вона була розрахована на те, щоб обіцянками моторошних кадрів привернуть увагу аудиторії.

У дописах також стверджувалося, що ці жінки нібито катували російських військових або "закликали спалювати російських дітей живцем". Це все супроводжувалися етнічними образами та гендерно принизливими висловлюваннями.

Однак, коли користувачі переходили за посиланнями в цих дописах, обіцяного відео там не було. Натомість посилання вело до інших закритих Telegram-каналів, які поширювали російський провоєнний контент.

Ці дописи про жінок з України були і за межами Telegram. Відео у TikTok і YouTube, а також публікації в російській соціальній мережі ВКонтакте обіцяли той самий контент з насильством. Натомість лінки вели на ті самі закриті Telegram-канали.

Валентина Шаповалова, дослідниця, яка вивчає гендерно зумовлену дезінформацію, каже, що ця кампанія "продає обіцянку сексуалізованого насильства як розваги", щоб "привернути увагу користувачів і заробити на ній".

Навіть якщо такі дописи не створюються безпосередньо державними структурами, додає вона, вони все одно сприяють досягненню воєнних цілей Кремля, оскільки принижують українців і "нормалізують сексуальне насильство щодо "ворога".

Перейменувати, видалити, продати рекламу

Виявивши закономірності та встановивши зв'язки між дописами, BBC простежила мережу каналів, які отримують вигоду від цієї кампанії з нарощування аудиторії.

Шість каналів, які це робили, уже подолали позначку в мільйон підписників.

BBC проаналізувала три найбільші з них. Усіх їх створили з різницею менш ніж 72 години на початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

"Прямой эфир Новости" (Pryamoy Efir Novosti) - це канал, на який вели лінки у понад тисячі дописах, які проаналізували BBC. Нині канал має менше 4 мільйони підписників. Це більше, ніж у більшості відомих прокремлівських коментаторів і багатьох державних медіа.

Канал позиціонує себе як новинний, але спочатку він мав назву "МВД 18+" - це відсилання до контенту для дорослих. Більшості повідомлень за період найактивнішої фази кампанії з нарощування аудиторії вже немає.

Тепер канал мало чим відрізняється від інших прокремлівських новинних агрегаторів у Telegram. Він публікує десятки дописів щодня, посилається на російські державні медіа та продає рекламу "Альфа-Банку, одному з найбільших приватних банків Росії, який перебуває під санкціями Великої Британії, ЄС і США. У банку не відповіли на запит BBC про коментар.

Усі три канали, які отримували аудиторію з цієї клікбейт-кампанії, використовують матеріали російських державних медіа та відтворюють редакційну лінію Кремля.

Вони називають наступ росіян "визволенням", зображають ЄС і Велику Британію як агресорів, схвально висвітлюють втрати України. Два з них регулярно використовують етнічні образи щодо українців.

Щоб з'ясувати, скільки ці канали заробляють на провоєнному контенті, BBC зв'язалася з ними, видаючи себе за потенційного рекламодавця. "Прямой эфир Новости" повідомив, що мінімальна вартість одного рекламного розміщення становить 500 тисяч рублів (264 тис. грн).

Два інші канали, які поширюють образливу лексику та контент з насильством, заявили, що беруть близько 40 тисяч рублів (приблизно 21 тис. грн) за рекламу.

У "Прямом эфире" не відповіли по суті на запитання BBC. У повідомленні канал назвав BBC "провокатором і пропагандистом" та заявив, що поширена інформація "не відповідає дійсності".

Із понад 6500 клікбейтних дописів, які виявила BBC, майже 5400 згодом видалили. Проте нові продовжують з'являтися. Деякі з них мають ознаки автоматизованого поширення: однаковий текст, включно з однаковими помилками, публікується одночасно в кількох акаунтах.

"Я повідомляла про ці акаунти, блокувала їх, але їх так багато, - розповідає Юлія Мала, українська військова, чиє фото також використали у дописах з образами, - Кількість цих фейків лише продовжує зростати".

Офіційні скарги жінок, чиї фотографії використали у дописах про насильство, здебільшого не дали жодного результату.

Кеті розповіла, що неодноразово подавала скарги до Telegram.

"З цим майже неможливо щось зробити, - каже вона. - Я хочу, щоб люди знали, що таке шахрайство існує, і не потрапляли на цей гачок".

Олександра, громадянка Росії, яка доброволицею стала на захист України, розповіла, що бачила дописи з використанням своїх фотографій у 2022, 2023 і 2024 роках у такій кількості каналів, що зрештою перестала їх відстежувати.

"Я бачила, як використовували мої фото та за допомогою фотомонтажу накладали моє обличчя на оголене тіло... Цього було так багато, що в якийсь момент я просто перестала реагувати", - сказала вона.

Telegram не відповів на запит BBC про коментар.

Від лютого 2026 року російський медіарегулятор обмежив доступ до Telegram у країні, звинувативши платформу в недотриманні російського законодавства. Однак цей крок майже не вплинув на популярність застосунку: росіяни продовжують користуватися ним через VPN.

Леся Палагнюк, депутатка Чернівецької обласної ради, чиє фото використали в дописах з образами, каже, що через це жінки можуть відчувати великий моральний тиск.

"Для жінки бачити такі фотографії дуже важко, - каже вона. - Жінки мають знати, що вони не самі, що вони мають підтримку. Вони не зробили нічого поганого".