Менша комендантська, більше метро і школа онлайн? Як Київ адаптується до безперервної повітряної тривоги

Впродовж пʼяти днів безупинні російські удари по Київщині забрали життя щонайменше 41 людини, ще 85 людей зазнали поранень. Атаки частково паралізують громадський транспорт, залізницю, торгівлю, а також змінюють плани школярів, які мають розпочати навчальний рік.

Напередодні міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів нараду з командою Укрзалізниці, КМВА та військовим командуванням. Як він повідомив, уряд працює над "рішенням для роботи транспорту та логістики під час тривалих повітряних тривог".

Мер Віталій Кличко вже звернувся до уряду з проханням скоротити комендантську годину та продовжити роботу наземного метро під час тривог.

Пʼять днів атак

Майже безперервну повітряну атаку на Київщину Росія розпочала в ніч на 27 серпня. Як стало відомо на ранок, від ударів постраждали склади та приватні будинки в різних районах Київській області.

Зранку 27 серпня атака продовжилася. За даними місцевої влади, внаслідок ударів по столиці постраждали 4 людей. Ще двоє поранених – у Бориспільському районі.

Наступного дня, 28 серпня, російський удар забрав життя мешканця Бучанського района. Ще пʼятеро жителів Київщини отримали поранення.

Ввечері росіяни атакували село Мила у Бучанському районі, де влучання прийшлося по військових складах з боєприпасами. Внаслідок удару та подальшої детонації загинуло 38 людей. Більшість загиблих були мешканцями пансіонату для літніх людей "Добрий дім".

Крім того, 52 людей дістали поранень, серед них 5 дітей. 9 людей госпіталізували у стані середньої тяжкості.

29 серпня внаслідок російської атаки на столицю загинула дворічна дівчинка. Постраждали 12 мешканців міста. Серед госпіталізованих – трирічний хлопчик і 18-річна дівчина.

Того ж ранку в Бориспільському районі внаслідок атаки російських дронів загинула 14-річна дівчинка.

30 серпня продовжувалася ліквідація наслідків удару по Милі, росіяни продовжували атакувати Київ і область. Повітряну тривогу в столиці оголошували 11 разів. Минулося без постраждалих.

В понеділок, 31 серпня через атаку на Київ постраждали 6 людей. Більшість із них, як повідомив мер Віталій Кличко, – в селі Погреби. Троє поранених госпіталізовані в тяжкому стані. Про чотирьох поранених на Київщині повідомив також очільник Київської ОДА Тимур Ткаченко.

Затримки потягів і тисячі людей на вокзалі

На тлі обстрілів, які Росія посилила 27 серпня, Укрзалізниця повідомила про масові затримки поїздів. Керівник УЗ Олександр Перцовський написав, що на Київщині були руйнування інфраструктури залізниці, які екстрено ремонтували для відновлення сполучення.

Через це запізнювалися десятки потягів, деякі – на 10-15 годин. Тоді мережу облетіли кадри з залізничного вокзалу у Києві, переповненого пасажирами, що чекали на поїзди на платформах, у будівлі вокзалу, в підземному переході та навіть на привокзальній площі.

Додатково на затримки впливають вимушені зупинки поїздів і евакуації через загрозу обстрілу: як пояснюють в УЗ, виникає ланцюгова реакція – затримка одного потяга тягне за собою наступний.

Тим часом на вокзалах відкрили безкоштовні зали очікування, а пасажирів затриманих поїздів забезпечують їжею.

Міністр інфраструктури та транспорту Микола Калашник зазначив у неділю, що наразі триває робота над організацією цілодобового функціонування вокзалів, розосередження поїздів і пасажирів, уникнення одночасного прибуття на суміжні платформи, скорочення часу посадки та висадки пасажирів.

Сполучення між лівим і правим берегом

Окремою проблемою на тлі постійних повітряних тривог для киян стало переміщення містом. Під час повітряної тривоги метро в Києві не курсує мостами та наземними ділянками: тоді, з одного боку, неможливо дістатися підземкою на інший берег Дніпра, з іншого – паралізована ціла гілка метро на лівому березі. Хоча на деяких маршрутах є альтернативні автобуси, кияни скаржаться, що їх недостатньо.

У Департаменті транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації повідомили, що міська влада шукає можливості запустити тимчасові автобусні маршрути, які курсуватимуть по трасі руху наземних ділянок метро під час затяжних повітряних тривог.

За словами заступника директора департаменту Валентина Кульбака, можливе насичення рухомим складом маршрутів з лівого на правий берег.

Пропозиції Києва

Як заявив ввечері мер Києва Віталій Кличко, на раді оборони міста Києва ухвалили звернення до уряду щодо змін в протоколи безпеки, які діють в столиці.

Ці правила стосуються, зокрема, порядку організації руху мостами Києва під час повітряних тривог та послаблення комендантської години в столиці.

За умови ухвалення нових протоколів безпеки Київ пропонує внести деякі зміни в роботу метрополітену. Щоб під час повітряної тривоги без обмежень працювала Сирецько-Печерська лінія (зелена гілка). Із забезпеченням руху поїздів та перевезенням пасажирів через Південний міст з лівого на правий та з правого на лівий берег.

Рада оборони Києва надала доручення Силам оборони та профільним структурним підрозділам КМДА невідкладно надати оптимальні пропозиції щодо зняття обмежень руху автотранспорту мостами, де діють такі обмеження під час тривог.

Також столиця пропонує послабити комендантську годину в місті для ефективної роботи логістики (дозволити рух транзитного вантажного транспорту під час дії комендантської години).

Та для того, щоб люди могли дістатися з вокзалів (оскільки потяги, інший міжміський та міжнародний транспорт останнім часом запізнюються і прибувають в комендантську годину).

Що зміниться для шкіл

Через безпекову ситуацію перший тиждень навчального року київські школи частково перейдуть на дистанційне навчання. Про таке рішення повідомили в КМДА.

За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, школи розпочнуть навчання в "очно-дистанційному" форматі. Це означає, що в залежності від безпекової ситуації, доступних укриттів і можливостей школи, навчання переноситимуть або в онлайн, або під землю.

"28 серпня повітряні тривоги в столиці тривали загалом 158 хвилин – це майже чотири уроки із шести за звичайним розкладом. Тому ми маємо бути готовими не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес потрібно буде організувати інакше", – повідомив заступник глави КМДА.

Наразі, за його словами, у Києві розглядають різні формати навчання: зокрема очні заняття в укриттях – для початкової школи, а також змішане та дистанційне навчання – для середніх і старших класів.

Крім того, за словами Мондриївського, у КМДА розглядають можливість роботи окремих класів у другу зміну.

Водночас, як він додав, кожна школа ухвалюватиме рішення самостійно – з урахуванням безпекової ситуації та доступного укриття. Також батьки зможуть обрати один із форматів навчання, які запропонує школа.

"Напередодні 1 вересня прошу батьків разом із дітьми проговорити прості речі: що робити під час тривоги, де перебувати в укритті, як діяти, якщо небезпека застала дорогою до школи", – додав він.

Раніше освітній омбудсмен Надія Лещик закликала відмовитися від лінійок і урочистостей з нагоди 1-го вересня. Вона наголосила, що з огляду на безпекову ситуацію, проведення масових заходів, зокрема шкільних лінійок, є небезпечним.

"Масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу "Повітряна тривога" забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно", – додала вона та закликала натомість приділити особливу увагу укриттям, інструктажам і психологічній підтримці дітей.

Депутати голосуватимуть попри тривоги

До постійних повітряних тривог адаптується й Верховна Рада і, як повідомила депутатка Галина Янченко, "буде голосувати навіть з укриття".

Вона повідомила, що під час повітряних тривог робота парламентарів продовжуватиметься в укритті, а голосування проходитиме в електронній системі, як це передбачено регламентом.

"Вона буде відрізнятись від пультів, які встановлені в залі. Зараз тестується як це організувати через СЕДО (систему електронного документообігу) з мобільних телефонів", – пояснила Янченко.

"Парламент – головний законодавчий орган країни, від рішень якого залежить робота всієї держави. Тому він має продовжувати ухвалювати закони навіть попри шахеди і ракети", – додала вона.