Ви переглядаєте текстову версію цього сайту, яка використовує менше даних. Перегляньте основну версію сайту з усіма зображеннями та відео.
Битва в газових трубах: який результат операції Велес
- Author, Олег Черниш
- Role, ВВС News Україна
- Reporting from, Київ
- Published
- Час прочитання: 5 хв
Корпус Національної гвардії України "Хартія" оприлюднив результати операції "Велес" (її назвали на честь бога підземного царства у слов'янській міфології), яку останніми місяцями Сили оборони проводили на Харківщині в районі Куп'янська. Що це за операція і які її результати?
Командир корпусу, бригадний генерал Ігор Оболєнський (позивний "Корнет") 22 жовтня, представляючи подробиці операції "Велес", сказав, що її завданням було зірвати систему проникнення росіян в район Куп'янська по трубах магістрального газопроводу "Союз".
Про те, що ці труби, діаметром 1-1,4 м, росіяни активно використовують для переправи через річку Оскіл і непомітного проникнення в тилові райони Харківщині стало відомо ще торік.
Раніше - в 2024 і 2025 роках - російські армійці використовували газові і каналізаційні труби для проникнення в тил українських позицій біля Суджі (Курська область) та Авдіївки (Донецька область).
У вересні 2025 року український OSINT-проєкт DeepState повідомляв, що росіяни в газогоні біля Куп'янська "збудували цілу логістичну артерію": вони спускались в труби біля села Лиман Перший, що на східному березі річки Оскіл, переправлялися через цю водну перешкоду і виходили на північних околицях Куп'янська - біля сіл Радьківка і Голубівка.
Для пересування у трубі вони використовували спеціально розроблені лежанки на колесах, а також електросамокати.
Цей маршрут займав приблизно 4 доби, по дорозі були зроблені спеціальні місця для відпочинку та запаси провізії.
Таким чином наприкінці літа - початку осені минулого року армії РФ вдалося завести в Куп'янськ та на його околиці декілька сотень своїх бійців. Попри те, що вони не контролювали повністю місто, це дозволило російській владі 20 листопада 2025 року оголосити про взяття населеного пункту.
Ця поспішна заява призвела до конфузу, оскільки на той час Сили оборони України в режимі інформаційної тиші вже проводили контрнаступальну операцію на цій ділянці фронту.
За пару тижнів їм вдалося майже повністю вибити росіян з центральної частини міста, а президент Володимир Зеленський 12 грудня навіть записав відеозвернення біля стели з написом Куп'янськ, що стоїть на в'їзді в населений пункт.
Кремль свій провал не визнав і станом на жовтень 2026 року продовжує стверджувати, що Куп'янськ все ще перебуває під російським контролем, а всі спроби українських військ його відбити провалюються.
Частково підгрунтям для таких заяв було те, що російські війська, попри заяви українського командування про знищення труб газопроводу, продовжували активно їх використовувати і пробиратися в Куп'янськ малими групами.
Операція "Велес" мала на меті припинити цю практику.
Що відомо про операцію "Велес"
В командуванні корпусу "Хартія" кажуть, що тривалий час не могли визначити, як саме росіяни переправляються через Оскіл в бік Куп’янська.
За словами Ігоря Оболєнського, декого переправляли на плавзасобах і переправах через річку. Але кількість інфільтрованих в місто штурмовиків була явно більшою.
"Ми на 90% були впевнені, що противник використовує переправи (для проникнення в Куп'янськ)... Але кількість людей, яких ми вже ловили, вона не співпадала", - зазначив генерал в інтерв'ю Youtube-проєкту "Бомбардир".
Тоді командування корпусу виявило, що Росія продовжує активно використовувати дві труби магістрального газопроводу "Союз", які розташовані в цьому районі.
Цей газогін був побудований ще в 1975-79 роках для перекачки газу з родовищ біля Оренбургу (РФ) через територію України до країн Східної Європи. З початку війни він не використовувався за прямим призначенням.
Але у трубах ще залишається газолін, що утворився там за часи експлуатації, а також залишки газу. Тобто перебування людей всередині цих труб несе в собі великі ризики.
Ще торік українське командування заявляло, що зруйнувало і затопило труби цього газопроводу. Але виявилось, що це не так.
"Виявилось, що просто підриви труби не давали того ефекту, який був потрібен. Тому що ворог просто обкопував навколо труб, врізався в них заново і продовжував рух", - пояснює ВВС Україна начальник комунікацій корпусу "Хартія" Володимир Дегтярьов.
Таких врізок могли бути десятки на один кілометр. Щоб контролювати кожен такий вихід українські сили не мали ні достатньо засобів розвідки, ні підготовлених екіпажів БПЛА. Росіяни могли місяцями перебувати в спеціально облаштованих укриттях всередині газогону.
Тож українці вирішили фізично зайти в ці труби і зачистити їх зсередини.
"Нам стало зрозуміло що без контролю самої труби "внизу" ми нічого не зробимо", - каже Дегтярьов.
Наприкінці весни, після тривалої підготовки і планування, операція під назвою "Велес" розпочалася.
За майже пів року українським силам вдалося взяти під контроль 15 км труби і зачистити позиції, де все ще сиділи російські військові в районі сіл Голубівка та Радьківка.
"Ми спостерігали, як противник працює під землею. І вивчали, як він це робить... Ми передбачили дії противника і опанували тактику ведення бойових дій під землею", – каже генерал Оболєнський.
За підсумками операції, кажуть в "Хартії", в полон взяли 30 росіян, втрати противника – понад 100 бійців.
Про власні втрати в корпусі кажуть без подробиць, але зазначають, що вони були. Відомо, що всередині труб навіть відбувалися перестрілки між сторонами, коли бійці наближались до укриттів противника.
"Пів року тривала операція і ми не можемо сказати, що у нас втрат не було", - зазначає речник корпусу Дегтярьов.
Публічно командування корпусу визнавало, що декілька бійців отруїлись випарами газу та газоліну, які є в трубах непрацюючого газогону.
При цьому для проведення операції на полігоні "Хартія" створила макет труби, де тренувалися бійці. Мова про відповідну фізичну та моральну підготовку, зазначають в командуванні.
Які результати операції
По-перше, українські Сили оборони опанували тактику, яку вже декілька років успішно використовує противник. Мова про використання підземних комунікацій для переміщення особового складу в тил противника.
Враховуючи, що на поверхні поле бою стає все більш "прозорим" через засилля безпілотників, то на більшості напрямків лише підземні комунікації залишаються фактично єдиним варіантом для забезпечення логістики, ротації і переміщення бійців.
Але для таки дій має бути особливим чином підготовлені військові, а також необхідне озброєння і матеріальне забезпечення, ті ж самі кисневі балони, маски, електричні вагонетки і спеціальні самокати.
По-друге, якщо "Хартії" дійсно вдалося повністю зачистити газові труби на західному березі Осколу, то це великою мірою знімає загрозу для півночі Куп'янська.
Річ у тім, що попри заяви і української, і російської сторони, жодна з них так і не контролювала місто повністю. Росіяни продовжували інфільтрувати своїх штурмовиків в Куп'янськ, а також обстрілювали українські позиції БПЛА й артилерією зі східного берега Осколу
Сили оборони України натомість не мали достатньо ресурсів і сил на цій ділянці фронту, щоб повністю вибити противника з міської забудови та лісових хащ на його околицях. Тим паче в ЗСУ не вистачає засобів, щоб відкинути далекобійні засоби ураження росіян від протилежного берегу Осколу.
Ліквідація шляхів інфільтрації противника може полегшити ситуацію для України. Утримувати свої плацдарми на цій ділянці Харківщини росіянам стає все складніше.