Причиною середньовічної чуми можуть бути не щури, а піщанки

Не чорні щури, а піщанки можуть бути причиною численних спалахів бубонної чуми по всій Європі у XIV столітті, припускають вчені.

Вони вважають, що повторювані епідемії "Чорної смерті", які виникали у Європі у середині XIV століття, були викликані піщанковими гризунами з Азії.

Професор Нільс Крістіан Стенсет з Університету Осло, говорить: "Якщо ми праві, то потрібно переписати цю частину історії".

Епідемія "Чорної смерті", яка виникла в Азії та поширилася на Європу в 1347 році, стала однією з найбільш смертоносних в історії людства.

Протягом наступних 400 років епідемії бубонної чуми спалахували знову і знову, вбиваючи мільйони людей.

Вважалося, що хворобу в Європі поширювали чорні щури, коли блохи з заражених гризунів переходили на людей.

Не виявили зв'язку

Професор Стенсет та його колеги, втім, припускають, що у перенесенні хвороби треба звинувачувати не щурів.

Науковці порівняли дані щодо річних кілець дерев у Європі з понад 7,7 тисячами випадків спалахів чуми. Вчені хотіли з'ясувати, чи збігалися відповідні погодні умови з періодами виникнення епідемії, які могли поширювати щури.

Нільс Крістіан Стенсет відзначає: "Для цього потрібно, щоб літо було теплим, з незначною кількістю опадів. Але й не надто посушливим".

Вчений говорить, що дослідники не виявили зв'язку між багатьма кліматичними показниками та спалахами чуми.

Водночас дослідницька команда вважає, що особливі погодні умови у Азії могли призвести до процвітання іншого переносника чуми - гігантської піщанки.

Що й призводило пізніше до епідемій в Європи.

Учені встановили - коли виникали сприятливі кліматичні умови для піщанок та бліх в Азії, за кілька років хвороботворна бактерія з'являлася у портових містах Європи, а потім поширювалася на решту континенту.

Професор Стенсет пояснює, що чума потрапила в Європу з Азії, найімовірніше, через Великий шовковий шлях.

Ідеальні умови

Дослідники кажуть, що раніше причиною багатьох хвиль чуми вважали щурів та кліматичні зміни на Європейському континенті. Однак зараз встановлено, що хвороба походила з Центральної Азії.

Зараз вчені планують проаналізувати ДНК бактерій чуми, які залишилися у стародавніх скелетах по всій Європі.

Якщо генетичний матеріал буде різнитися, це означатиме, що теорія команди дослідників, ймовірно, є правильною.

Різні хвилі чуми, які йшли з Азії, демонструватимуть значні відмінності. Тоді як за умови походження чуми від щурів генетичний матеріал має бути більш одноманітним.

Чума зникла в Європі після ХІХ століття, однак її спалахи до цього часу трапляються в інших частинах світу.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, протягом 2013 у світі зафіксовано близько 800 випадків хвороби, 126 з яких були летальними.

У іншому дослідженні, опублікованому в American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, американські вчені стверджують, що розвиток сільського господарства у Східній Африці підвищує ризик чуми.

Зі збільшенням орних земель збільшуються популяції гризунів, що створює ідеальні мови для поширення чуми, попереджають вчені.