Історія веселкового прапора

Після трагічних подій в Орландо світ об'єднало одне зображення. Арт-критик Келлі Гров'є досліджує походження емблеми, яка стала символом боротьби за права сексуальних меншин.

Раптом веселка з'явилась всюди: на балконах будинків, автомобільних антенах, одязі та світлинах у соцмережах.

Світ зворушливо продемонстрував солідарність з людьми, які зазнали жорстокого нападу в гей-клубі в Орландо у штаті Флорида.

На перший погляд, життєрадісні кольори веселки виглядають дивною реакцією на один із наймасовіших розстрілів невинних людей в американській історії. Однак, коли ми бачимо, як цей символ об’єднав увесь світ, варто замислитись про його походження і згадати трагедію, яка майже 40 років тому надала веселці символічного статусу.

Як зазначає американський гей-активіст Гілберт Бейкер, якому приписують створення емблеми в кінці 1970-х, ідея сміливого дизайну прапора з'явилася в 1976 році. В цей рік Сполучені Штати святкували двохсотріччя своєї незалежності.

Намагаючись отямитись від подвійної травми виходу з війни у В'єтнамі в 1973 році і першої в історії США відставки президента після Вотергейтського скандалу в 1974-му, Америка прагнула солідарності і патріотизму.

Ключовим символом у відновленні патріотичного духу став американський прапор, який розвішували по всій країні. Простий дизайн "Зірок і Смуг" мав приховати глибоку психологічну, політичну і соціальну кризу в суспільстві.

Саме на цьому бурхливому тлі подій у 1977 році Гарві Бернард Мілк, член міської наглядової ради Сан-Франциско і перший відкритий гей, обраний на державну посаду в Каліфорнії, запропонував Гілберту Бейкеру розробити унікальну емблему для гей-спільноти. Вона мала стати символом гідності та проголосити соціальну рівність.

"Прапор проголошує владу", – любив повторювати Бейкер. Коли в одержимі глем-роком 1970-ті Бейкер зрозумів, що розкішні вбрання трансвестита йому не по кишені, він взявся за швейну машинку. Цими навичками він скористається пізніше, коли почне робити політичні банери.

Бейкера захоплювала гіпнотична насиченість американського прапора, його здатність трансформуватись у мистецтві і моді: від дорогих поп-арт картин Джаспера Джонса до потертих нашивок на джинсах. Художника також приваблювала оманлива простота смуг, які символізують єдність різних людей.

Розмірковуючи над новою емблемою, Бейкер розумів, що будь-який його проект порівнюватимуть зі старим логотипом гей-спільноти, який викликав болісні, хоча й мужні асоціації.

У нацистських концентраційних таборах в'язням нетрадиційної орієнтації прикріпляли на одяг рожевий трикутник. Впродовж кількох десятиліть після закінчення Другої світової війни гей-спільноти по всьому світу переосмислили рожевий символ. З принизливого знака він перетворився на символ гордості.

Втім, яким героїчним не сприймався би рожевий символ, для Гілберта Бейкера він завжди був оточений примарами Гітлера і Голокосту. Гей-спільнота, на його думку, заслуговує на цілком власну емблему. "Нам було потрібно щось красиве, – підсумовував Бейкер. – Щось, що відображало би нашу суть".

В райдужних тонах

Журналісти та історики витратили чимало зусиль, намагаючись з'ясувати, як саме Бейкеру спала на думку ідея використати веселку.

Найбільш популярною є гіпотеза, що веселка пов'язана з образом акторки Джуді Гарленд, яку свого часу вважали гей-іконою. В мюзиклі "Чарівник країни Оз", де вона виконала головну роль, дівчина співає пісню "Над веселкою" (Over the Rainbow). Завдяки цьому мюзиклу в сленг також увійшла фраза "друг Дороті" (тобто гей).

Інші вважають, що яскраві кольори (як-от зелена гвоздика, яку носив Оскар Уайльд) впродовж багатьох століть були символом нетрадиційної сексуальної орієнтації.

Тим не менш, коли торік Гілберт Бейкер дав інтерв'ю Музею сучасного мистецтва, після того як зразок веселкового прапора став частиною його постійної колекції, художник відзначив, що походження символу значно простіше за більшість теорій.

"Це природний прапор, – пояснив він. – Він походить прямо з неба".

Як символ веселку неодноразово використовували в різних культурних контекстах і за різних часів, і тим не менш Гілберта Бейкера це не зупинило.

Веселка з'являється принаймні наприкінці XV століття. Її, наприклад, використовував у своїх реформістських проповідях німецький теолог Томас Мюнцер. А пізніше символ підхоплюють релігійні та громадські діячі, які намагаються привернути увагу до різних проблем суспільства.

В XVI столітті під час Селянської війни в Німеччині веселковий прапор ознаменував соціальні зміни, яких прагнуло суспільство.

В XVIII столітті англо-американський революціонер і автор політичних трактатів з прав людини Томас Пейн пропонував за допомогою веселкового прапора позначати нейтральні судна в морі.

Прапор піднімали буддійські монахи на Шрі-Ланці наприкінці XIX століття в знак єдності своєї віри. Щороку 31 січня індуси веселковим прапором вшановують пам'ять свого духовного лідера Мехера Баби. А починаючи з 1961 року він став символом міжнародного руху за мир.

Пронизаний боротьбою

У первісній версії веселковий прапор Бейкера складався з восьми кольорів – двома більше, ніж на прапорі, визнаному зараз міжнародною ЛГБТ-спільнотою. Кожен колір мав своє символічне значення.

В оригінальній версії яскраво-рожева смуга (що означає сексуальність) обрамляла верхню частину прапора, потім йшов червоний (життя), помаранчевий (здоров'я), жовтий (сонячне світло), зелений (природа), бірюзовий (магія), індиго (безтурботність) і в нижній частині – фіолетовий (сила духу).

Версію з вісьмома смужками вперше вивісили на площі ООН у центрі Сан-Франциско в червні 1978 року. Прапор зробила група з 30 добровольців, які захопили громадську пральню, де відіпрали зайву фарбу з тканини, а потім на горищі центру гей-спільноти міста попрасували й зшили окремі смужки різних кольорів.

Це та версія прапору, яку побачив Гарві Мілк незадовго до того, як його і мера Сан-Франциско Джорджа Москоне застрелив психічно неврівноважений колишній колега.

Популярність прапора різко зросла після загибелі відомого борця за права сексуальних меншин, коли ЛГБТ-спільнота вшанувала його пам'ять веселковою емблемою.

Пізніше Гілберт Бейкер дещо спростив дизайн прапору. Спочатку зникла верхня рожева смуга, оскільки цей колір виявився важким у виробництві, а потім з міркувань симетрії прибрали бірюзову.

За 38 років свого існування популярність веселкового прапору незмінно зростала, перетворившись на міжнародний символ єдності і боротьби сексуальних меншин за свої права.

У 1994 році на честь 25 ювілею Стоунволлських бунтів у Грінвіч-Віллідж (вирішального моменту в історії руху за права ЛГБТ) на вулицях Нью-Йорка розтягнули веселковий прапор понад 1,5 км завдовжки. Цей найдовший з будь-коли створених прапорів сприяв остаточному затвердженню символу в свідомості суспільства.

Сьогодні цей прапор можна побачити всюди. 12 червня його пронесли вулицями Києва під час першого значного гей-параду в Україні. З 24 до 26 червня прапор майорітиме над британським парламентом на честь гей-параду в Лондоні. В 2015 році, після того як Верховний суд США ухвалив одностатеві шлюби в усій країні, соціальна мережа Facebook створила веселковий фільтр для головної світлини профілю.

Тим не менш, негативна реакція на рух за права секс-меншин у Росії і на Близькому Сході, а також події в Орландо нагадують, що цей прапор символізує не лише свято рівності. І хоча на перший погляд його дизайн здається легковажним, творіння Бейкера насправді пронизане завзятою боротьбою і просочене болем.

Кажуть, що під час 20-го ювілею веселкової емблеми Гілберт Бейкер вигукнув: "Прапори не народжуються просто так, їх виривають із серця".

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/culture/story/20160615-the-history-of-the-rainbow-flag" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Culture</caption><url href="http://www.bbc.com/culture" platform="highweb"/></link></bold></italic>.