Фантомні дзвінки: чому нам вчуваються телефонні сигнали?

Більшість з нас час від часу відчувають фальшиві телефонні сигнали. Чи є ці галюцинації зловісними ознаками божевілля, спричиненого впливом цифрової культури на наше життя та психіку?

Відчуття фантомних телефонних сигналів виявляється дуже розповсюдженим. Близько 80% людей неодноразово відчували, що телефон вібрує в сумці або в кишені, коли насправді він залишався цілком нерухомим. Майже 30% з нас також чули неіснуючі дзвінки. Чи є ці галюцинації зловісними ознаками божевілля, спричиненого впливом цифрової культури на наше життя та психіку?

Зовсім ні. Насправді, фальшиві телефонні сигнали ілюструють один із фундаментальних принципів психології.

Це приклад того, як функціонує система сприйняття, аналогічна до пожежної сигналізації, автоматичних дверей або цибулинки нарцису, яка має визначити, чи почалась вже весна.

Так само як і квіткова цибулинка теплим лютневим ранком намагається визначити, чи означають зовнішні сигнали справжній початок тепла, наш мозок намагається розшифрувати сигнали, які він отримує від нервових закінчень у шкірі.

Теорія розпізнавання сигналів, якою користуються психологи, пояснює процес сприйняття зовнішніх сигналів у нашому мозку.

Коли телефон знаходиться в кишені, існують два можливих стани навколишнього світу: телефон або видає сигнали, або ні. Ваш мозок також робить одне з двох можливих суджень: він вважає, що телефон дзвонить, або – що це не так. Очевидно, що в ідеалі об'єктивний стан речей мав би співпадати з нашим судженням. Для такої ситуації теорія розпізнавання сигналів використовує два терміни: "збіг" (ви почули телефонний сигнал, і він насправді пролунав) або "правильне спростування" (телефон не дзвонив, і ви нічого не чули).

Але існують й дві інші можливі комбінації: ви можете не почути або не впізнати справжній дзвінок ("осічка") або відчути сигнал, коли його насправді не було ("фальшива тривога"). Саме це і відбувається, коли ви чуєте фантомний сигнал телефону.

У ситуаціях, коли сигнал розшифрувати нескладно, приміром, коли хтось вимовляє ваше ім'я у тихій кімнаті, ваше судження, скоріше за все, буде збігатися з реальністю ("збіг"). Але у більш складних умовах – вам потрібно вирішити серед галасу, чи вимовив хтось ваше ім'я, або вам треба оцінити ситуацію, в якій ви не достатньо кваліфіковані, – "осічки" або "фальшиві тривоги" траплятимуться частіше.

Теорія розпізнавання сигналів свідчить, що існує два способи змінити кількість "осічок". Найефективніший спосіб – це змінити свою чутливість до об'єкту сприйняття. Тобто налаштувати більш голосний дзвінок у телефоні або перемістити телефон у більш чутливе місце (з останнім треба бути обережнішим).

Інший варіант – змінити ваше сприйняття таким чином, що ви реагуватиме на сигнал частіше, незалежно від того чи він насправді пролунав.

Якщо вас не дратує більша кількість "фальшивих тривог", тоді ви зможете уникнути й багатьох "осічок". Іншими словами, ви ніколи не пропустите дзвінок, але за рахунок того, що ви частіше відчуватиме фантомні вібрації.

Ці дві особливості системи сприйняття – чутливість і упередженість – завжди існують незалежно одна від одної. Більш чутлива система, звичайно, краща, бо вона дозволяє точніше розрізняти справжній стан речей. Але яким має бути рівень упередженості, визначити неможливо. Він залежатиме від співвідношення витрат і вигод різних "збігів" та "осічок".

Що означає вся ця теорія відносно вашого телефону? Ми припускаємо, що більшості людей не подобається пропускати телефонні дзвінки. Це означає, що їхня система сприйняття налаштувала упередженість до рівня, який робить "осічку" майже неможливою. Отже, неминуча ціна за це – збільшення кількості фальшивих тривог.

Цікаво, що саме ті люди, хто частіше відчуває фантомні телефонні сигнали, мали найвищі результати у тесті на перевірку такої риси особистості, як жага новизни. Отже, ці люди дуже не хотіли би пропустити цікавий дзвінок.

Схожим чином налаштована пожежна сигналізація, яка надто чутливо реагує на найменші ознаки диму або тепла, тобто вона має високий рівень чутливості, щоби не пропустити справжню пожежу, але за рахунок частих "фальшивих тривог".

Таким чином наше сприйняття дійсності складається з інформації, яку ми отримуємо з навколишнього світу, та рівня упередженості, якій ми самі скоригували, спираючись на власний досвід. Відчуття фантомних телефонних вібрації не є ознакою патологічних галюцинацій. Воно лише відображає, як працює наша неідеальна система сприйняття у складному та галасливому світі.

Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20130701-why-you-feel-phantom-phone-calls" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Future</caption><url href="http://www.bbc.com/future" platform="highweb"/></link></bold>.