Путін вперше за 1,5 року поговорив з європейськими лідерами про мир в Україні. Що ті розповіли Зеленському

Російський президент Володимир Путін провів телефонні переговори з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре. Про це йдеться на сайті президента Фінляндії.

Ця розмова стала продовженням переговорів в Осло 20 жовтня з лідерами України та посланцем США. Її ініціювали лідери Норвегії та Фінляндії.

Розмова з Путіним була пов'язана з майбутніми тристоронніми (Україна-США-Росія) зустрічами щодо миру в Україні в Абу-Дабі, а Стубб і Стьоре говорили від імені своїх країн, а не всієї Європи, зазначається у пресрелізі.

“Розмова була відвертою і по суті. Наші країни межують із Росією. Підсумок цієї війни напряму вплине на нашу безпеку, як і на безпеку всієї Європи. Для закінчення війни потрібні прямі переговори”, — заявив Стубб.

Фінляндія та Норвегія наголосили, що й надалі надаватимуть свою багаторічну підтримку Україні. Стубб і Стьоре підкреслили, що війна має закінчитися, а переговори – тривати.

Стьоре каже, що під час телефонної розмови вони "наголосили на важливості деескалації".

Російські державні медіа пишуть про те, що Володимир Путін в розмові з європейськими президентами "дав оцінку ситуації в зоні конфлікту в Україні" і нагадав про "його першопричини".

"Путін підкреслив, що досягнення тривалого миру можливе тільки при повному і безумовному врахуванні законних інтересів Росії", - пише "Ріа новости".

Там також зазначено, що російський президент звернув увагу на "конфронтаційну політику" країн ЄС і НАТО, яка "затягує бойові дії". Російські медіа пишуть також про те, що розмову ініціювали норвезька та фінська сторони.

Про те, що Путін може здзвонитися зі Стуббом і Стьоре, раніше з посиланням на джерело повідомляв Bloomberg.

Це перший прямий контакт Путіна з європейськими союзниками України з липня 2025 року, коли російський президент говорив телефоном з президентом Франції Еммануелем Макроном.

Що передали Зеленському

Після розмови з Путіним Стубб і Стьоре розпочали переговори із Володимиром Зеленським. Український президент згодом подякував європейським лідерам за "активність та підтримку нашої дипломатії".

"Алекс і Йонас чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо нашої енергетики та інфраструктури", - сказав Зеленський.

Він зазначив, що під час зустрічі йшлося про підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська.

"Фінляндія та Норвегія, як країни, що межують із Росією, мають особливий інтерес у правильних і надійних безпекових рішеннях. Обговорили також і різні формати нашої взаємодії з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії, нашого захисту та спільної безпеки", - написав Володимир Зеленський.

Що передувало

Розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Володимиром Путіним відбулася на тлі активізації дипломатичних зусиль щодо завершення війни.

20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, президента Фінляндії Александра Стубба та спецпредставника президента США Стіва Віткоффа. На цій зустрічі українська сторона висунула нові ідеї та пропозиції щодо припинення вогню та досягнення миру.

Одразу після цього, 21 жовтня, Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга, де провів тригодинні переговори з Володимиром Путіним, передавши йому узгоджені в Осло пропозиції.

За підсумками цієї зустрічі сторони заявили про підготовку до нового раунду тристоронніх переговорів на технічному рівні між Україною, США та Росією, які можуть відбутися у першій декаді листопада в Абу-Дабі.

Також на знак поваги до Дональда Трампа Росія погодилася звільнити без обміну ув'язненого 72-річного громадянина США Стівена Габбарда.

Чим небезпечний новий мирний план

За даними видання Economist, новий мирний план передбачає створення демілітаризованої зони на Донбасі, відмову України від вступу до НАТО, а також інвестиції та перспективу членства в ЄС для Києва.

Натомість Росії пропонують ділові угоди з американськими компаніями, послаблення санкцій, відновлення відносин із Вашингтоном та потенційне відновлення постачання газу до Європи через "Північний потік".

Експерти застерігають, що такі економічні обіцянки позбавляють Росію стимулу припиняти бойові дії та виходять за межі компетенцій США, адже суперечать законодавству Євросоюзу.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Москва використовує переговорний процес як інструмент для поповнення власного бюджету та подальшого фінансування агресії, продовжуючи розраховувати на перемогу воєнним шляхом.

Зближення супроводжується зростаючим тиском Вашингтона на Київ та побоюваннями, що американська сторона піддається інформаційним маніпуляціям Кремля, пише Economist.

Додаткове занепокоєння викликають російські удари по українській енергетичній інфраструктурі напередодні зими.

Economist припускає, що Москва, найімовірніше, затягуватиме переговори, сподіваючись домогтися поступок, зокрема послаблення санкцій.